Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності, без знання народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, сімейної обрядовості, світоглядних уявлень, вірувань, народної моралі, без знання свого роду й родоводу.
Рідна мова, історія, краєзнавство та етнографія, народна педагогіка й родинна етнопедагогіка, народні та національні символи – все це включається в містке поняття «народознавство».
На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання – формувати, виховувати молоде покоління на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечити створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку; реалізувати науково-технічний та творчий потенціал молодих громадян.
Тому нам, учителям, потрібно дати учням знання про людину та про Україну й українство як цілісність, з одного боку, та органічну спільність із вселюдством – з іншого, а також сприяти самоусвідомленню, самореалізації кожної особистості та нації, формуванню громадянської свідомості.
У своїй практичній діяльності керуюся основними головними завданнями:
- виявити досвід поколінь та історичні уроки розвитку української нації, природи, мови, держави, культури, людини;
- сприяти аналізу тенденцій, причин та наслідків розвитку й проблем сучасності;
- формувати покоління до самостійного життєвого вибору, шляху та перспектив майбутнього, пізнання й самопізнання, творення й самотворення особистості, схильної і спрямованої бути в гармонії з іншими людьми, з довкіллям, із власним «я» і поєднувати особисті інтереси з громадськими.
Використання елементів українознавства сприяє відродженню народознавчих традицій при вивченні української мови, вони допомагають розкривати красу, мелодійність мови, вчать логічно оформляти свою думку і змістовно виражати її в слові.
Великий і споконвічний зв'язок людини з живою природою. Наші пращури здавна користувалися народним календарем, який пов'язувався з розвитком довкілля.
Кожний свій урок розпочинаю з розповіді про сьогоднішній день: це і християнські свята, звичаї, обряди українського народу, практикую написання міні-диктантів, словникових диктантів, пов’язаних із народним календарем.
На уроках розвитку мовлення пропоную написати твори-есе, твори-описи «Портрет дощу», «Осіння розмова», «Зимова казка».
При вивченні календарно-обрядових пісень, усної народної творчості намагаюся якнайбільше донести до дітей інформацію про свята нашого народу, бо, на жаль, сучасні діти мало знають про них, десь втрачається зв'язок із минулим. Але цього не повинно статися. Ми повинні забезпечити максимальне єднання з довкіллям, навколишнім світом, з минувшиною і сучасністю.
Інтерес в учнів викликає робота по зіставленню проведення свят наших предків і цих же свят у сучасних селах.
У позакласній роботі великого значення надаю знайомству дітей з народною та літературною спадщиною Донеччини, вихованню почуття любові до рідної матері, української народної пісні, милої серцю домівки. Учні підбирають цікавий матеріал, пов'язаний із творчістю письменників та поетів рідного краю, готують конкурсні програми до Дня Матері.
Виховуючи в учнів любов до рідного краю, мови, природи, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий